Відповідь Softline IT на критику: ІТ-системи розроблено та передано державі; жодної копійчини з України не виведено

Відповідь Softline IT на критику: ІТ-системи розроблено та передано державі; жодної копійчини з України не виведено

  • Перегляди: 116

У зв'язку із чим було відкрито декілька фактових (тобто, не проти когось, а просто за фактом перерахування коштів) кримінальних проваджень. Саме ці провадження і були перелічені у матеріалі.

Прес-служба Softline оперативно з'язалася із журналістами видання для того, щоб надати коментарі з цього приводу. І хоча переговори затягнулися майже на 1,5 місяці, журналісти видання "Главком" переконалися у безпідставності претензій до компаній Softline та IQusion, а також у тому, що вони є частиною "наїздів" на ІТ-ринок з боку правоохоронних органів. В результаті на початку липня 2016 року видання опубліковало коментарі Softline з цього приводу (див. далі).

Причини переслідувань - шантаж з боку "правоохоронців" та корупція

Асоціація "IT Ukraine", одним із засновників якої є Softline (сьогодні до неї входять близько 50 компаній галузі), підрахувала, що протягом 2015 року відбулось 20 атак, у яких брали участь близько 500 силовиків.

До вимоги асоціації "IT Ukraine" припинити тиск на ІТ компанії приєдналася також Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA), випустивши свій реліз з цього приводу. Цитуємо: «Своїми некомпетентними діями влада продовжує лякати бізнес й інвесторів, всупереч постійним протестам бізнесу. Немає жодного сенсу говорити, що Україна буде залучати інвесторів, якщо вони постійно читають в українських новинах про чергові наїзди, де шукають IP-адреси в кишенях співробітників. Пора припинити феодально-силові методи та переходити до європейських цінностей».

Компанія Softline та компанія IQusion також увійшли до числа жертв українських "силовиків". Завдяки сильній юридичній службі та зусиллям ІТ-спільноти, наперекір цьому негативному фактору компанії продовжують виконувати зобов'язання перед клієнтами вчасно та у повному обсязі.

Наразі на базі асоціації "IT Ukraine" тривають переговори із податкової міліцією, керівництвом МВС та СБУ з метою припинити безпідставні фактові справи за ст. 176 Порушення авторських та суміжних прав (логіка силовиків - якщо компанія займається розробкою софту, то софт у неї незаконний), ст. 361 Хакінг (а спробуй доведи, що компанія розробляє софт, що не шкодить комп'ютерам), ст. 212 Ухилення від сплати податків (всі ІТ-спеціалісти, що працюють як підприємці, є зловмисниками) тощо. Для тих компанії, що виконують державні замовлення, є "свої статті". Наприклад, ст.191 Розтрата (а спробуй доведи, що твій софт коштує дорожче аніж банка фарби). Важливе уточнення — за усіма провадженнями (включаючи ті, де фігурують Softline та IQusion) немає підозрюваних. Однак сам факт відкриття провадження дозволяє слідчим "кошмарити" бізнес, натякаючи на можливість позбавитись тиску, якщо дати хабар.

Компанії Softline та IQusion не тікають від звинувачень, навіть алогічних. Та надали ЗМІ детальну інформацію по кожному факту, про які йде мова у журналістському матеріалі.
Коментарі щодо проваджень, про які мова йде у статті "На комп’ютеризації держави вкрадено понад 100 мільйонів..."

Претензія 1: "Справа Лукаш"

Генпрокуратура відкрила нову справу проти Олени Лукаш. Колишнього міністра юстиції звинувачують в «організації схеми розкрадання» в особливо великих розмірах при створенні Єдиних та державних реєстрів України «через низку підконтрольних їй підприємств». Ідеться про закупівлі держпідприємства «Інформаційний центр» Мін'юсту в 2013 – 2014 роках. Загальна сума викрадених коштів не уточнюється, але в числі підприємств, які фігурують у справі про розкрадання, опинилися одні з найбільших постачальників програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання для держави - «Софтлайн ІТ» та «Айкюжн»

Коментар:

Наші компанії є лише розробниками інформаційних систем, а не фігурантами розслідування. Як відомо, восени 2013 року в країні стався правовий колапс. Доступ до Єдиних та державних реєстрів ДП «Держінформ'юст» було заблоковано через конфлікт, що виник із розробниками. Сотні тисяч людей не могли оформити угоди, заповіти і навіть поховати родичів. Технічні фахівці приватних компаній, залучені СБУ та Мін'юстом, лише через декілька днів змогли розблокувати доступ. Але проблема була вирішена лише частково: надалі реєстри необхідно було підтримувати, модернізувати і адмініструвати. Через те, що софт належав не державі, а приватним організаціям (з якими власне і виник конфлікт, що призвів до блокування реєстрів), було прийнято політичне рішення написати програмне забезпечення заново та передати у державну власність. Серед компаній, які надали необхідний софт та послуги, були у тому числі компанії Softline та IQusion. Наразі реєстри функціонують, передані у власність державі, а необхідність виплати роялті (десятки мільйонів гривень) відпала. Як це питання стосується Олени Лукаш, нам не зрозуміло. Даний проєкт є збитковим для компаній Softline та IQusion — фактично компанії подарували державній структурі мільйони гривень.

Претензія 2: "Справа про офшори"

Значну частину отриманих від держави коштів під виглядом закупівлі програмного забезпечення «Айкюжн» та «БМС Консалтинг» вивели на рахунки кіпрських фірм, підконтрольних їхнім власникам – «Перпл стоун інвестменс ЛТД» та «Сорочан Холдінгз Лімітед». Більша частина коштів поїхала «відпочивати» на Кіпр через фірми-«метелики», що не мали штату, обладнання, дозвільних документів.

Коментар:

Компанія «Айкюжн» не має жодного відношення до контрактів державних структур із «БМС Консалтинг». Власником компанії є «Сорочан Холдінгз Лімітед». Ми були змушені структурувати бізнес саме таким чином для того, щоб користуватися перевагами англійського права, що є ключовим параметром для залучення іноземних інвестицій. Однак ТОВ «Айкюжн» та Softline IT не перераховували до інших юрисдикцій жодної копійчини. Приховати фінансові операції від казначейської служби неможливо, незважаючи на припущення "силовиків", а для виведення коштів до інших юрисдикцій потрібна складна процедура отримання дозвільної документації.

«Перпл стоун інвестменс ЛТД» не є власником/співвласником компаній Softline і IQusion. Ключовими інвесторами залишаються ті самі міжнародні фонди з американським капіталом, що і у ЗАТ «Софтлайн».

Обидві компанії (Softline і IQusion) є правонаступниками ЗАТ «Софтлайн» на програмні розробки, про що написано на їх сайтах (і це є конкурентною перевагою). Так як у ЗАТ «Софтлайн» було більш ніж 500 розробок (з 1995 року), то частина з них при розділі бізнесу акціонерами товариства дісталася Softline, а частина — IQusion. Компанії взаємодіють одна з одною при виконанні складних проектів, що є стандартною практикою в софтверній індустрії. Будь-яка більш-менш складна інформаційно-аналітична система є результатом об'єднання зусиль кількох компаній та використання кількох технологій.

Також поширеною практикою для зручності клієнтів є створення єдиного центру обслуговування: фахівці з продажу та супроводу розміщуються в одній будівлі. Тому факт наявності центру обслуговування за однією адресою, як і єдиний контакт-центр, є не злочином, а стандартним бізнес-рішенням, що дозволяє економити на необов'язкових затратах (тих, що не пов'язані прямо із розробкою софту).

Претензія 3: "Справа про сотні мільйонів"

Правоохоронні органи розслідують масштабні розкрадання державних коштів, що були виділені на закупівлю програмного забезпечення, а також створення держреєстрів. Лише Фонд соцстраху від непрацездатності та Держслужба зайнятості втратили понад 100 млн гривень. Велику частину коштів було розкрадено вже після Майдану.

Коментар:

«Айкюжн» щорічно отримувала в рамках контракту за надані послуги близько 3 млн. гривень. В цю суму входять і послуги з підтримки ІТ-систем, і послуги з їх модернізації. Обсяг робіт та сума контракту не є чимось особливим у ІТ-бізнесі, враховуючи те, що зарплата ІТ-спеціаліста становить від 25 тис. грн./місяць. Ми не можемо прокоментувати вказану суму у 100 млн. грн. Скоріш за все, до неї входять і затрати на софт, і затрати на обладнання за декілька років, перераховані декільком компаніям.

Аргументи про те, що Фонд соцстраху перебуває в стадії ліквідації, але продовжує замовляти софт — і зовсім дивні. Функції, які він виконує, залишаться, незалежно від того, як буде називатися структура, якій буде доручено виконання цих завдань. Всі інформаційно-аналітичні системи, відповідно, будуть продовжувати працювати. У суспільстві багато говорять про необхідність впровадження електронних сервісів, про верифікацію одержувачів допомоги.

Претензія 4: "Справа судді Чернишенка"

Окрема історія – як державні чиновники використовують програмне забезпечення, на яке витрачено сотні мільйонів гривень із держбюджету. Її гарно ілюструє кримінальна справа проти голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, матеріали якої викладені в судовому реєстрі. Відповідно до цих матеріалів, ще в середині нульових голова столичного апеляційного суду відмовився від розробленої Державною судовою адміністрацією (ДСА) програми «Автоматизованої системи документообігу суду» та «з метою контролю за розподілом справ у суді» замовив розробку власного програмного забезпечення у компанії ЗАТ «Софтлайн». ДСА відмовилась оплачувати цю послугу, проте для забезпечення функціонування системи та можливості здійснювати розподіл справ на підконтрольних суддів, Чернушенко домовився із судовою адміністрацією про призначення кількох працівників «Софтлайну» на посади в ДП «Судовий будівельно-експертний центр» (належить до сфери управління ДСА). Своєю чергою, керівництво Апеляційного суду Києва гарантувало цим працівникам додаткову оплату з власних коштів за підконтрольне обслуговування вказаної системи. Надалі заступники Чернушенка, як свідчать матеріали кримінальної справи, розподіляли потрібні справи на потрібних суддів за допомогою втручання в роботу системи колишніх співробітників «Софтлайну». Кілька фактів таких маніпуляцій, що відбувались протягом 2014–2015 років, прокуратура Чернігівської області вже встановила.

Коментар:

Компанія Softline допомагає слідству у відкритті цієї справи. В цій ситуація вона є жертвою шахрайських дій судді Чернушенка. Ми і не закінчили розробку програмного забезпечення, і не отримали кошти за перший етап робіт, і втратили співробітників (суддя переманив їх на іншу "роботу", це був їх власний вибір).

Натомість отримали іміджеві втрати.

Цей випадок є унікальним та єдиним за всю історію компанії фактом зловживань з боку співробітників (хоча їх провина досі не доказана), оскільки працівники, що працюють на важливих державних проєктах, обов’язково проходять процедуру спецперевірки.

Ще 24 червня 2015 року компанія Softline розповсюдила пресреліз, в якому запропонувала державі допомогу в розслідуванні злочину про втручання в ІТ-систему Апеляційного суду м. Києва (http://b2blogger.com/pressroom/195393.html). Цей реліз опублікували всі провідні інформагентства України (наприклад, УНІАН). Спеціалізовані ж юридичні ЗМІ за допомогою фахівців Softline підготували компетентні детальні матеріали про те, що саме сталося (наприклад, «Судово-юридична газета» — http://sud.ua/newspaper/2015/06/30/78254-diri-v-sisteme).

Цитуємо важливий фрагмент зі статті:

Розроблене компанією Softline рішення було захищене, як і будь-який програмний продукт. Але мова йде про захист від стороннього втручання.

«Грубо кажучи, якби суд захопили терористи або в будівлю проникли хакери, вони не змогли б отримати доступ до інформаційної системи. А якщо мова йде про втручання в роботу системи з відома і за допомогою співробітників суду, то змінити її можливо. Хоча на це потрібно кілька місяців щоденної роботи. Фактично це доробка програмного продукту. При наявності доступу можна декомпілювати та піратським методом внести зміни в будь-яку програму у світі. Але якби було впроваджено КСЗІ, втручання можна було б виявити на ранній стадії й вжити заходів», — пояснили «Судово-юридичній газеті» представники Softline.